Бувають дні коли не має сили
Надіятися, мріяти, іти,
А почуття величні, легкокрилі
Нас не ведуть невтомно до мети.
І руки опускаються поволі,
І серце в груди молотом не б’є,
І не чекає посмішки від долі
Безчинням тіло знищене твоє.
І тільки сміх дитячий знову й знову
Відроджує і віру й почуття,
І змін ти прагнеш знову від життя –
Лишити щоб Вкраїну дітям нову.
Байдужість до людей великий гріх –
У Раду занесіть дитячий сміх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328733
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 08.04.2012
автор: Ерох2