Я теж колись не вірила в кохання,
зітхаючи, повторювала всім
без сумнівів й найменшого вагання,
що це лиш вигадка. Це невмирущий міф.
Я вірила, що це лише примара,
плід творчості художників й митців,
Хоча в душі сама ж його шукала,
Хоч линула до нього у душі.
Та згодом, коли віра утвердилась,
І ніби моїм кредо майже стала,
Щось різко, однозначно враз змінилось.
Я раптом сама палко закохалась...
Не вірять люди в те, чого не знають,
Не знають люди те, у що не вірять,
Але, коли нарешті відчувають,
З*являється у серці нова віра...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2012
автор: JulKosh