Хвилюється небо у морі
У літньо-вечірній імлі,
Скидає нелічені зорі,
Котрі не торкнулись землі.
Вагається місяць в задумі,
Чуприну схилив до води.
У світлому, ніжному сумі
Кораблик залишив сліди.
Тривожиться море глибинно,
Із дна викидає пісок,
І пісня пливе журавлино
Туди, де чекає місток.
Змагається серце з душею,
А розум доводить своє.
У місячнім сяйві алею
Сріблясте проміння снує.
І тулиться хвиля до хвилі,
Щоб краще маяк мерехтів,
А думи намотують милі
До рідних своїх берегів... 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2012
автор: Lana P.