Безсоння, тиша, ніч.
До ранку, ще години.
Сумління як німе,
а може спить давно?
Зі стелі купу слів,
мені так тяжко з ними.
В них злети і падіння
глибоко, на дно…
Біда і не одна!
Безсоння, ще і строфи.
Розбурхані думки
немов бджолиний рій.
Не буду спати ніч,
не буду, а ні трохи.
Світанку я віддам
нічний здобуток свій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326627
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2012
автор: Олексій Тичко