Ти мене надихаєш

Ти  мене  надихаєш,
І  чаруєш,  і  вабиш...
Ніжним  подихом  вітру  
Про  любов  промовляєш
І  цілуєш,  цілуєш
Нагідок  пелюстками,
Що  їх  сіяла  доля
Між  палкими  серцями.

Дзвінко  птахи  щебечуть;
Прокидається  ранок...
Посміхаєшся  ніжно  -  
А  навколо  серпанок!
Як  від  сонця...

Ти  мене  спокушаєш,
Зводиш  з  розуму,  п'яниш...
Так  солодко  зітхаєш
І  мій  розум  дурманиш!
Я  тебе  обіймаю...
Ні  -  вино  випиваю!
Все  до  дна  -  ні  краплини
Його  не  проливаю.

Хвиль  весняних  кохання
Проросло  і  окрепло...
Пробудив  ти  бажання,  
Від  якого  так  тепло!
Як  від  сонця...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324449
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2012
автор: Анастасія Лінчук