Нехай весна в квітучому убранні,
Запросить в сад, де є духм'яний цвіт.
І подарує там своє кохання,
Його нам вистачить на сотню літ...
Очима гляне ніжно в твої очі,
Повіє вітрем пахощами трав.
І кине перли в чорну темінь ночі,
До мене, щоб стежину протоптав.
По тій стежині ти прийдеш до саду,
В свої обійми я тебе прийму.
Блищати буде небо зорепадом,
А зорі будуть падати в траву...
Своїм теплом весна нас зігріває,
Купає в теплім купелі дощів.
Вона нас від розлук оберігає,
Дарує море слів і радощів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324334
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)