Я переношу болі і страждання,
Та я живу... Живу у цім житті.
Ще не розтраченим своїм коханням,
Яке несу тобі у почутті.
Візьми... Візьми прошу його у руки
І як вогонь священний, Прометей,
Роздав прийнявши страшні за нас муки,
Пусти нехай живе серед людей...
Обвітрене, зневірене не буде
І не погасне... Розгориться знов...
У нього будуть вірити ще люди,
Нестимуть в серце кожному любов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323648
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)