Дзеркало

Про    що    ти    думаєш,    коли    я    дивлюся    у    твої    очі,
Навіщо    в    погляді    у    цьому    я    шукаю    знак?
Ти    знаєш,    що    давно    вже    він    забув    про    всі    ті    ночі,
Коли    під    місяцем    палали    ваші    почуття    у    такт

Ти    вже    забула    це,    так    очі    не    забули
Вже    не    кохаєш    його,    а    серце    ще    горить
І    кажеш,    що    давно    вже    почуття    минули,
Але    в    очах    я    бачу,    що    і    досі    пам'ятаєш    ти    ту    мить

Поглянь-но    знову    ти    на    мене
Поглянь,    поглянь    й    ,будь-ласка,    посміхнись
Мій    погляд    знов-таки    шукає    тебе
Лише    навколо    себе    подивись

Ти  не  сумуй,  чудово  все  й  прекрасно
І  твої  роки,  скільки  тут  тобі,  вперед  не  йди
Ще  встигнеш  все,  хай  буде  в  тебе  казка
Ми    всі    є    діти    в    світі    цьому,    що    там    не    кажи

А    я?    А    що    я?    Я    лише    шукаю    правди
Я    все    життя    у    тебе    й    бачиш    завжди    ти    в    мені    себе
Але    щораз    в    тобі    я    помічаю    нове    щось    і    ось    тепер    назавжди
Я    ж    дзеркало    твоє    не    вічне,    не    живе...

*26  лютого  2012*  (оригінал  -  7.12.2009)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323429
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2012
автор: Сергій Кузьмін