Живем поруч без простої іскри,
Не віримо в бога, краще бути атеїстом,
Кажуть людина як пісня, без слів і мелодій,
І ось останки надій спалює, той крематорій.
Ховаємо себе за дурманом алкоголю,
Стаємо тими хто піддається впливу болю,
Забуваємо про власну гідність, топимось в бокалі,
Шукаємо щастя на порожньому вокзалі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322644
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2012
автор: EroS