Я інколи життям не переймаюсь:
Нехай собі, кудись – та приведе,
І птахою в пружисту вись злітаю…
Дістати спробуй тут, життя, мене!
Та згодом я в озоні задихаюсь,
Бо дихати звик брудом на землі.
В адамів світ я знову повертаюсь,
Де почуваюся, як риба у воді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322449
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.03.2012
автор: Г. Король