Я задоволений тим що сталося
Кохання не закохалося
Холодні розмови, серця наморозі
Пробач люба моя шо не по дорозі
Що кинув тебе на середині шляху
Кохання розбив на маленькі шматки
Збирав їх руками й не дав ніби маху
Але це кохання я склав навпаки
Нічого страшного я в цьому не бачу
Можливо цього я собі не пробачу
Але розлюбив...
Тож навіщо брехати
І тут винуватого годі шукати
Ми винні самі бо ми трішки дурні
Ми думали все це триватиме вічно
Й життя кольорове міняти не слід
Все швидко було і це мабуть логічно
"Життя форсувати панове не слід"
І ніби життя сповнене негативу
Але я і в цьому зловив свою силу
Яку ти коханням мені дарувала
І кожного дня на світанку казала
І ці почуття розтопили мій лід
В душі і на серці залишили слід
Вони дарували ті радісні миті
Які задоволенням були прожиті
Я радий тобі ти "Богиня Думок"
Я радий тому що залишила крок
В душі і на серці ти вічно живеш
Мабуть мене зовсім ніколи не ждеш
Але я на тебе вже не ображаюсь
І жити щасливо тепер намагаюсь
Спасибі тобі за щасливі роки
З тобою їх ще раз прожив залюбки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322343
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2012
автор: Leaf