Так буває

Так  буває.  Весна.  А  він  забуває.
Книга  себе  закриває,
Ніби  нізвідки  стіна
Враз  постає  і  зникає.
Так  буває.  Щезає  він,
А  вона  –  вмирає.
Бо  так  не  звикла,
Ні  не  змогла
Дихати  вільно.
Повітря  не  має.
Забракло  сили,
Не  вистачає.
Зникло  усе,
Що  не  вмирає.
Дивно.
Не  дивно.
Безглуздя  несе  і  підіймає.
Хоч  би  ковточок  його.  Та  де?
Коли  не  знає…  Він.
І  десь  страждає    Вона.
Невже  так  буває?

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322325
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2012
автор: fialka@