Мінор, мажор, октави-перепони -
і все це є добором до життя!
То сходами до неба, то в полоні.
По колу повторінням без кінця!
То веснами, то зимами самотньо.
І в парі ніби, то чого нудьга?!
Для втіхи назбираєш що завгодно, -
душа і серце - то важка жага!
Мужніють сльози - не такі рясні...
Октави-перепони - така доля!
Десь глибоко вони-таки сумні,
ті очі, що сказали б всім "ніколи"...
́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321787
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2012
автор: Ліна Біла