Чому не віриш ти мені!
Кажу: "Кохаю".Кажеш:"Ні".
Чекаю.Кажеш:"Непотрібно".
Це все на страшний сон подібно.
Твої слова,як лезом по душі.
З очей моїх летять дощі.
Так вибач.Нерви не залізні.
Та ми ж з тобой зовсім не різні.
І ти колись мене своїм жалом...
Та я ж пробачила.А загалом...
З тобою ми одне вже ціле.
І разом чорне,разом біле.
Та я тебе у клітці не тримаю.
Кохаю тебе і чекаю.
У тебе своє право,свій закон.
Як скажеш,так і буде.Поки є кордон.
12.03.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321299
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2012
автор: Катерина Пташка