Коли в жінок є привід для усмішки,
їх всі цілують зичать доброти,
їй якось сумно, може зовсім трішки,
дружині кажеш побажання ти.
Вона ж коханка - свято не для неї.
Її учора вже поздоровляв,
щось про кохання вічне тихо блеяв
і чоловіка вірного бажав.
Самотні ночі, в днях вітри чекання.
Хвилинна пристрасть, роздумів сніги.
В очах, без відповіді, стомлене питання
і тихий стогін вічної туги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320451
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2012
автор: Любов Чернуха