день як ніч,
сповита теплим пледом.
гаснуть зорі,
світяться мости.
на молочнім шляху
над бездонним небом
чаєм гріються планетники у сні.
просякнуті туманами долини,
що багряніють
з відстані в сто літ
буяють м'ятою й бурштином,
освітлені лампадами.та гніт
згубився в темноті.
день як ніч,
залиш останній дотик,
шлях останній освіти.
день як ніч,така пустинна.
тьмяним світлом догорить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318317
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2012
автор: Bodya Caulfield