Пам`яті Богданчика…

Чому  так  доля  поступила?
Ніхто  того  не  знає.
Ти  був  зовсім  іще  дитина,
А  тебе  вже  доля  забирає....
Ти  міг  любити  і  радіти,
Знайомитись  із  новими  людьми.
Ти  міг  і  досі  -  жити.
Та  смерть....вона  сильніша  боротьби.
А  Бог  -  він  вирішив  інакше,
Хотів  він,  щоб  ти  пішов  до  нього.
Сподіваємось,  тобі  там  буде  краще,
По-іншому  не  може  бути  в  нього.
Тебе  забрав  від  мами  й  тата,
Забрав  із  буття  -  у  небуття,.
Тебе  забрав  також  від  брата.
Та  жаль,  ми  вже  не  змінимо  життя......

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317602
Рубрика: Присвячення
дата надходження 28.02.2012
автор: Іванка Пазій