Тереном вкрите поле,
Де бійня колись була.
Мерцями забиті стодоли,
На дверях смертельна хула!
Я не бачив, я серцем відчув,
Як труситься нині земля.
Туди спрямувався бунчук,
Де бійня колись була.
Херувими і янголи світлі
Місили бісівське гаддя…
А я (не вдягавши ще кітель)
Написав про безцінність життя!
Як Гонта схоплюсь за свячене:
Ні, не за ніж – за молитву!
Не поріжу синів наречених,
Аби виграти просто битву.
Я пісню, мов трунок заграю,
Оспівавши цілісінький світ.
Приспавши криваву зграю,
Навію їм юних снів.
09.02.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317205
Рубрика: Ода
дата надходження 27.02.2012
автор: Олександр Подвишенний