ДІАЛОГ

О  юносте,твоїх  очей
                           сіяє  промінь.
Так  ластиться  і  так  пече
                           у  серце  спомин.
Напівоголене  твоє
                           дивне  видіння
Тривожить  так,жаль  додає
                           своїм  щемлінням.
Обірветься  струна  життя...
                           Єхидна  доле,
Ти  змушуєш  плід  пожинать.
                           Боронюсь  кволо.
 Торкнулася-й  зв'ялила  цвіт.
                           Надіє,де  ти?
"Ви  втрачені,-регоче  СНІД,-
                           імунітети.
Ти  не  один,вас  не  катма",-
                           шипить  мінорно.
Кентавром  зводиться  ставма,
                           під  себе  горне.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317167
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2012
автор: Синьогора