Сьогодні мені яблуня казала
Про те, як їй не хочеться зими.
Ще листя начебто не поскидала,
Та погубила вже свої плоди.
По жилах ще життя її несеться
І віти прохолода обвіває.
А серця і нема, а воно б’ється,
І вперто зупинятись не бажає.
І навіть вітер втішити старався,
І павутину срібну обривав.
Осіннім сонцем гріти намагався,
Над яблунею хмари розганяв.
І чим могла, зі мною говорила.
Здіймала руки в небо, як гілки.
Від розпачу душа моя щеміла –
Та зупинити час не в праві ми!
17.09.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316758
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.02.2012
автор: Jana Vladi