Грай, мій маестро, грай. Не зупиняйся!
Ти музикою забираєш з серця біль.
Хай вона лине. Най кудись несеться.
Хай смуток забирає звідусіль.
Я з-заду підійду. Обійму твої плечі.
І тихо так на вушко прошепчу:
Це мій накращий в житті вечір.
І з нотами у небо полечу.
Останній твій акорд. Остання нота сі.
Знесилений. Тебе цілую в скроні.
Ми загубились в просторі, в часі.
Вогнем розжаренні мої долоні.
Я дивлюсь тобі в очі, доторкаюсь уст.
Від щастя вмить підкошуються ноги.
Ми мабудь згоримо у пеклі від розпуст.
Я закриваю очі і засинаю швидко від знемоги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316447
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2012
автор: Катерина Пташка