Вранці прокидаюсь, і ввечері я знов лягаю спати,
Попереду видніє лиш моральная пітьма,
Невже з цієї ями, ніколи вже не стати?
І мрії всі пусті, тому що Бога в них нема.
Продовжую іти, не дивлячись вперед,
Продовжую свої, я плани будувати,
І мій життєвий шлях - недомальований портрет,
Найголовніше у житті, після падіння вчасно стати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316053
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2012
автор: 220