Моє життя усе мов на долоні,
Я перед ним в молитві на колінах.
В обличчя дихають вітри холодні,
Вони думки мої несуть на крилах.
В думках отих і радість, і печалі,
Розкидані по небу наче зорі.
Крута стежина, що вела нас в далі
І серце ще тоді немало болі.
Попереду було ще мрій багато,
Здіймавшись в ясне небо журавлями.
Життя стелило долю, ніби свято,
Співало в серці ніжними піснями.
Минають дні, секунди і хвилини,
Мов швидкий потяг, проліта життя.
Спинити можеш час, життя не спиниш,
Не повернути прожиті літа...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315796
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)