Далекі шляхи…Втомилися очі,
Пропалена сонцем тяжіє земля
Вернутись в обійми жахливої ночі,
Безжальна душа, і безжальна війна…
Розірвались думки, розірвалися муки,
Завершився початок бездумних ролей
Де шукати сезон красномовної злуки?
Серед тихих водойм, елегантних лілей…
Пошукати весь світ – пошукати розраду,
Роз’єднали лиш шлях, зруйнувавши все поле
Повернули той час, даючи лиш пораду:
«Не вертайся сюди, не вертайся ніколи…»
Ніби сказано все, вирушаємо далі,
Залишивши ту мить, наче тиху забаву
Що сиділи колись, у затишному залі,
Проглядали життя – як жахливу виставу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315556
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.02.2012
автор: Вальдемар Феруменко