В автобусах не має людей
І осінь розвела порожнечу
Насправді,я тебе не люблю,
Хоч ти мені ще снишся...до речі.
На небі вже не має зірок,
Холодний сніг вкриває узбіччя
Мене вертає п'яний мій рок
Мене вбиває наше сторіччя.
Мене гартують біль,цигарки
І нудить вір тупого кохання!
З тобою нас вінчають роки
І перша осінь плаче востаннє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315430
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2012
автор: Фіктивна Трагедія