Душа моя - хлопча простоволосе –
Іде у світ і вірить, як дитина.
На бите скло нога ступає боса,
Іде душа вперед і не спочине.
І злива днів у безвість віділлється,
Осінній лист у небуття полине.
Душа моя ні разу не спіткнеться,
Хреста свого упевнено нестиме.
P.S.
Всё было бы намного проще,
если бы люди внешне выглядели
также, как выглядит их душа...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314628
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2012
автор: Калиновий