Намисто із душі

Ти  зробив  у  серці  рану
Зовсім  свіжу,  сильно  рвану.
Не  загля́нув  в  оченята  -
Захопився  та  завзято
Різав-різав  на  полоски
Співу  мого  відголоски.
Так  фігурно  і  красиво
Вийшло  дійсно  наче  диво.
Невеличкі,  багровисті
Склав  краплиночки  в  намисто.
Із  душі  моєї  грони  -
Не  повернуться  ніколи,
Звідки  впали  у  долоні
Каплі  крові  із  любові...

Лиш  залишиться  на  шиї
В  когось  непідробне  диво...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314329
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2012
автор: Adele