Наш світ з'явився за сім днів,
Сам Бог створив його з частинок...
На шостий день Господь звелів,
Щоб на Землі була людина!
Ось так і сталось, з груди пилу,
Він, наче скульптор, щось зліпив,
Вдихнув у "це" життєву силу
І перед ним Адам ожив.
Та вмить, із Божого веління,
Адам упав, з його ребра
Господь зробив нове створіння-
Це була жінка молода...
Адам і Єва - перші люди,
В опіку їм Бог все віддав.
Тепер вони щасливі будуть
В раю, в любові й без гріха.
Та змій лукавий, батько пекла,
Він довго Єву спокушав.
О мить жахлива!!!Нестерпіла
І весь Єдем мов застогнав...
Господь зійшов і тихо мовив:
"Мої творіння для Землі,
Ви зрадили Господнє Слово,
Живіть тепер собі самі."
І з того часу грішна жінка
Несла життям вину свою,
І лила сльози завжди гірко
За долю свою нелегку.
Жінки були і на війні,
Їх продавали, як скотину,
Палили, наче відьм, в вогні
І не вважали за людину!
Прийнявши ці страшні страждання,
Свій хрест продовжуєм нести,
За всі гріхи є покарання,
За все ще нам відповісти!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313628
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2012
автор: Наталка Жвава