Ранок на Києвському вокзалі...

Мені  подобається  як  ранковий  дотик  світла,
(коли  всі  сплять  в  своїй  красі
й  тримають  у  долонях  свої  сни)
Вітається  зі  мною,  як  з  першою  людиною.
Ми  дивимось  одне  другому  в  очі,
Ми  бавимось  зі  снами  перехожих,
(які  не  вірять  що  помруть)
І  я  не  бачу  в  них  країни
І  радий  що  не  бачу  в  них  себе!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31309
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.06.2007
автор: knell