Пальцями занурюся в твоє волосся,
Розчешу його, бо вже сповелося,
Проведу ними доріжку по обличчю,
Мені якось лячно стало й незвично.
Ледь торкнуся вустами ніжних вишень-губ,
Пройдуся по колу твоїх теплих вух,
Лизну між віями сіль, незронених сліз,
Поцілую в ще сплячий, дитячий ніс.
Пригорнусь до серця, до гарячих грудей,
Послухаю, як б'ється воно й гуде,
Щоб закарбувати в пам'яті назавжди,
Я втягну запах тіла...не чекай, не жди.
Ми більше з тобою не зустрінемося,
Хоч, як би мені цього хотілося...
Ти спи, коханий й дивися сни, пророчі,
А я піду...зіллюся з тінню ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313054
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2012
автор: Макієвська Наталія Є.