Зраджене кохання

Смієшся  ти,  що  плачу  я,
що  безсоромно  так  ридаю.
Велика  помилка  моя  
в  тім,  що  тебе  я  ще  кохаю.

Чомусь  не  можу  розкохать,
хоч  знаю,  не  будемо  разом.
Швидко  лелеки  відлетять,
а  ти  за  ними  линеш  зразу!

Тікай!  Лети!  Й  не  повертай  
до  мого  більше  вже  порогу
і  слів  любові  не  чекай.
А  я  проситиму  у  Бога

для  тебе  щастя  у  житті.
Не  муч  мене,  іди  в  світи!
Забуду  обіцянки  ті,
що  говорив  мені  лиш  ти.

Та  не  забуду  ніжність  рук
і  теплоту  твоєго  тіла......
О,  Боже,  скільки  тисяч  мук,
страждань  і  болі  натерпілась!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312276
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2012
автор: Іра Савка