Майже унікальна...
так, мамо я трішки ментальна.
Забагато пекла.
Занадто раю.
Віртуально-п*янка,чи просто здалося?!
Зранку о п*ятій -механічний підйом.
блукають нещасні справи.
і стине улюблений запах кави.
Мій стиль-реальність,тату!!!
я не проситиму легкої смерті.
створивши "сонце",
На одинці..без цікавості
брутальні аркуші гортатиму.
з часом доспілий день,добиватиме мене грішну!
інколи,здається-так мені і треба!
Натомість перенасичений вечір,з побитими колінами,
Кидає невдалі,перешкоди..
Маючи дівочу силу,я бонально терплю...
Втамую злість,не хвилюйся тату....
дочекавшись світанку я "приїду на танку"
"приїду на танку"-вжито у переносному значенні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312220
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.02.2012
автор: Марина Василюк