Чому так тихо… Ви не знаєте чому?
І висне стеля наче скрині віко,
Мережить лютий квіти і траву…
Так недоречно на промерзлих вікнах.
Чому так біло… Ви не знаєте чому?
Невже нічого вже не залишилось?
Лиш горобців відбитки на снігу…
Та щось примарилось, чи то приснилось.
Запахло липнем і рясним дощем,
Зазеленіло, зацвіло… і зникло,
І сон минув, лишився тільки щем,
Ну, що ж, до нього поступово звикнем.
Чому так пусто… Ви не знаєте чому?
У скрині цій бракує навіть кисню,
І я не знаю… І тому мовчу,
А біла тиша по-під серцем тисне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312163
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.02.2012
автор: Лана Сянська