Яке непередбачене життя,
Незнаєш, що з тобою завтра буде,
І будеш з кимось ти. чи знов одна,
Всміхнеться тобі доля, чи забуде...
З одною швидкість спливає для нас час
А деколи, здається, так помало,
Коли хтось йде і покидає вас -
У кожного в житті таке бувало.
А іноді так хочеться спинити
І повернуть назад щасливу мить,
Та не дано людині щось змінити,
Невпинний час завжди вперед летить.
А кожному так хочеться відчути
Себе щасливими хоч раз в житті,
Та щастя може досить різним бути,
На вигляд кожен уявляє так собі:
Одному щастя – це когось любити
І ніжність дарувати, і тепло,
Лише задля кохання свого жити
І не важливо чи взаємним є воно.
Для іншого – всіма коханим бути,
Щоб всі кругом захоплювались ним,
Лише в свій адрес компліменти чути,
Проте за це він не віддячить вам нічим.
Для когось щастя – щоб його любили,
Проводили всі ночі з ним і дні,
Покірно щоб за ним кругом ходили
І довіряли таємниці всі свої.
А хтось не знає, що таке кохати,
Не здатен він на сильні почуття,
За це він тих примушує страждати,
Які б хотіли присвятить йому життя.
Проте для більшості - це не лише кохати
І турбуватись про чиєсь життя,
А також і взаємність відчувати
І знати – ці надовго почуття!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311815
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2012
автор: Настя Ковал