Дивує знову й знову

Ти,  як  завжди,  займався  бозна-чим,
Коли  приїхала  до  тебе  наречена,
Така  водночас  і  непрошена,  й  прош́ена,
На  прибуття  якої  знаєш  всіх  причин.
Ти  готувався  до  її  приїзду  щонедень
І  щонедень  все  відкдладав  приготування.
Блукав,  співав  з  муз́иками  своїх  пісень,
Вигадував  легенди  з  вечора  до  рання.
І,  як  завжди,  не  помічав  ти  плину  часу,
Колись  це  стала  твоя  звичка  назавжди.
Ах,  ти  ж  забув  купити  їй  прикраси.
Але  вже  пізно  бігти  будь-куди.
У  неї  сукня  з  білого  атл́асу,
Гаптована  засклілими  краплинками  води.
У  неї  в́ельон  довгий-довгий  і  легкий,
Довкруг  летить  від  нього  пух  м*який.
Вона  приїхала  неѓадано-нежданно,
Ця  тв́оя  наречена,
                               диво-панна.
З  собою  привезл́а  пухнасті  гобелени
І  розіслала  їх  повсюди  одним  махом.
Вона  приїхала.  Цікаво,  яким  шляхом?
Ти  ж  оселився  на  перетині  шляхів
І  на  семи  гобах.
       У  тебе  ковзанка  в  дворі?
       Я  так  люблю  кататися  на  ковзанах!
Вона  дивує  знову  й  знову.
Ось  так  негадано-нежданно
Прийшла-приїхала  зима  до  Львова.

05.02.2012р.

"100  поезій,  які  варто  прочитати  цього  літа"  за  версією  видав."Лілія"
друк.  жовтень  2013  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311777
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 06.02.2012
автор: Анастасія Витрикуш