Подаруй мені теплу розмову,
Ніжне слово любові вплети.
Щоб відчула кохання я знову,
Що колись дарував мені ти.
Шепіт квітів вздовж нашого ганку,
Що пірнули в ранкову росу.
Ти мене розбуди на світанку,
Щоб поринути в ніжну красу.
Спів пташиний в духмяному лісі,
Мох, якого торкає нога.
Поцілунки в обіймах узлісся
І до мрій наша спільна жага.
Зорі – крапельки на небосхилі,
Мудрий місяць, що мружив свій зір,
Берегли почуття білокрилі,
Щоб не знищив їх темний вампір.
Золотилися дні, мов колосся,
Розлягалася пісня буття.
Срібним інеєм бралось волосся
І роки розсипало життя.
Моє серце ще здатне створити
Для кохання будиночок мрій,
Щоб сміятись, страждати, любити
Серед своїх яскравих надій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311542
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2012
автор: Міла Савченко