Їй снився дощ...Холодні краплі
і стукіт їх в її вікно.
Вривання в безнадійну тишу
І візерунків бите скло.
Таким чужим здавався місяць...
Тим мертвим світлом пустоти,
торкався до її обличчя
у блиску згаслої зорі.
Годинник рахував хвилини...
У ритм мелодії душі,
а ніч,стоЯчи на колінах,
мов мати берегла її.
Так нерухомо і беззвучно,
І простір знову на шматки,
Вона відчула подих вітру,
як танго у німій імлі.
Ловила краплі на долоні,
вдивлялась в їх прозорий вміст.
Вона й не тямила від болі,
що не одна в його житті...
Згадала,як ховала очі,
мокрі від сліз в напір води.
Їй снився дощ тієї ночі...
Лиш він змив з серця всі сліди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311364
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2012
автор: Solomia