У моєму серці розцвітає вишня,
Ніжні квіти щастям сповнюють усе.
Ще ніколи, справді, буйно так і пишно
Не цвіло коханням миле деревце!
І стоїть прекрасна, ніжна наречена,
Крутяться пелюстки в тихім вальсі мрій;
Росами омита, сонцем золочена,
Мов на мить завмерла у красі своїй.
А весна і парки, і сади прибрала,
Солов'їв навчила мелодійних од,
Вишеньку намистом, перлами квітчала -
Ангельським серпанком неземних красот...
Плід її солодкий буде, соковитий,
Як медові соти - не гіркий мигдаль...
А поки що, в біле оповивши віти,
Розцвітає вишня, дивлячись у даль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311163
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2012
автор: Анастасія Лінчук