Інтернет – роман
Поважна осінь. Пізня, сива,
Журбу сезонну принесла
В дощах заснула і застигла –
Ні слів, ні рими, ні тепла…
І тільки барви монітору,
Фарбують в інший колір світ.
Три слова лист, а настрій вгору,
Початок як завжди – «Привіт!»
У двадцять першому столітті
В полон на чари не живі.
Із павутиння сплела сіті -
Нічній, зажуреній сові.
Немов хлопчак - до монітора,
Боюся –«Так», боюся – «Ні»
Уява щось малює хвора
По віртуальній царині.
Тріпоче вітер мріям гриви,
Що ніби коні скачуть в даль.
Реальні думи зажурили...
Лікує душу віртуал.
26.01.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310555
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2012
автор: Олексій Тичко