Плече до плеча, юнкери і студенти,
І ти, гімназисте, ставай,
Прийшла наша черга примкнути багнети
І йти боронить рідний край.
Студентський наш курінь крокує на Бахмач,
Та там вже червоні полки.
Напевно, нам, мила, не доля вже бачитись
І ждуть мене кращі світи.
На станції Крути співають гармати,
Розмову веде кулемет.
Потрібна підмога, та годі чекати –
Не той політичний момент:
В столиці Петлюра пакує валізи
І топить в крові «Арсенал»,
Старенький Грушевський захоплено пише
Черговий свій універсал.
Нас зрадили всі: козаки, гайдамаки,
І військо, і робітники,
Та ми відбиваєм ворожі атаки,
Хоча нам й не переливки.
Нас будуть ховати під сурми і гімни
Та що нам з палких тих промов?
Якщо ж стане вільною рідна Вкраїна,
Тоді не в пусту наша кров
28 січня 2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309789
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.01.2012
автор: Сергій