НАШІ СНИ

стою
на  само́му  краю́  –
на  воді…
на  водяній  
тве́рді.
мну
у  серці
віри  
гірчичне  зерно́,
воно
відділяє  мене
од  смерті…

з-за  пагорба,
з-за  соснового  лісу
церковні  дзвони  
дзвонять–
вінчають  когось?
чи  хоро́нять?..

Різниця?
хіба  у  тому:
кому
і  що  зараз
сниться

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309751
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.01.2012
автор: Валя Савелюк