Я УКРАЇНЕЦЬ
Батьки українці і я українець,
І прадід, і дід українці були.
Були землероби, були запорожці
Від ворога землю свою берегли.
І мову любили, і пісню співали,
Молилися Богу у хаті вночі.
Як ворог бувало приходив на землю,
Гуртом всі ставали – кували мечі.
Цим дуже пишаюсь, що я українець,
Що син українець і внучок мій теж.
Любіть Україну, любіть свою мову,
Бо втративши їх, вже назад не вернеш.
ID: 222885
Рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата надходження: 18.11.2010 00:18:11
© дата внесення змiн: 11.01.2012 20:24:21
автор: Віталій Назарук
Прочитав коментар С.Плекан на вірш Віталія Назарука Я УКРАЇНЕЦЬ
(С.Плекан: Можливо й так, але почитайте книжки, які видавались на Західній Україні до Першої світової війни. Там наші предки себе називали русинами і що вони руський народ)
тож хочу у нього запитати, або у того хто може відповісти.
Сучасна російська мова також далека від старослав"янської мови, мови наших предків. З тих часів мови наші розійшлись, так я розумію? То чому ж тоді українська це "наречие" російської? Адже можна сказати і навпаки?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309694
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2012
автор: євген уткін