Воно пусте.
Там вже давно нема нікого.
І пустота ця з кожним днем росте,
Скоро дійде до тебе та до нього.
Там тільки вулиці асфальту,
Електропавутина, що висить над ним.
Тут не почуть товстого басу, крихітного альту,
Бетонні стіни в самоті залишились сумними.
А де? Де людство все поділось?
Не може ж зникнуть ціле місто в мить.
З жахом прокинувся... це все приснилось...
Холодний піт по тілу вниз біжить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309459
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2012
автор: fuko`