На твої вії тихо падав мокрий сніг,
Торкаючи без дозволу закохане обличчя.
Не відпускай ... благали сотні тисяч книг,
А відпустивши - довіряй, це мудрість крізь сторіччя.
Чекай завжди, навіть коли забракне сил
І щиро дякуй, бо тобі ще є кого чекати.
Сьогодні мокрим снігом плаче небосхил,
А вже на ранок його погляд буде зігрівати.
23-24.01.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2012
автор: Мира С