Боже, ця нестача сил убиває
зупиняє людський організм
як по карті безсоння блукаю,
щось пиляє те серце врозріз
моя воля покрилась камнем
моя мрія покрилася сном
трохи б спокою, зір між ярами
і напитися ранішніх рос
трохи правди і більше природи
більше запаху стомлених трав,
що тримають мене над собою
і цілують квітками кульбаб
Боже... мало так треба людині
мати сили, щоб в темряву йти
і поволі, і поволі, поволі
з тої темряви скарб принести.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308872
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2012
автор: Helena Autumn