відпусти

Як    зняти    з    душі    камінь.
Ніхто    цього    не    знає,
Бо    тяжко    так    лише    
В    безвиході    буває.

О    зоре,    наша    ясная,
Одна    ти    усе    бачиш.
Пора    буде    прекрасная,
Коли    він    все    пробачить.

І    жити    тяжко    так    мені.
Пробач,    прости,    ну    відпусти.
Бо    почуття    всі    вдалині    
Залишила    й    залишив    ти.

Я    знаю,    що    я    грішная.
Готова    я    покаятись.
Усе    пройду,    усе    стерплю,
Щоб    лише    з    ним    побачитись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308493
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2012
автор: сумна