«Візьміть дитину у родину»
Цей заклик муляє, щемить.
А хоч один, хто їх покинув,
Без болю зміг життя прожить?
Їх теплі, ніжні рученята
Хапали край мого пальто.
І мудрі, добрі оченята
Питали: «Тьотю, а ти хто?»
Ну, як сказати: «Я не мама!»
Я випадковий зовсім гість,
А у очах в дитини драма,
Не ту чекає вона вість.
Що їм написано на долі
Радіти чи ярмо тягти?
Лише Всевишнього тут воля
Її ніяк не обійти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308142
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.01.2012
автор: Любов Чернуха