Зачекай, ще на мить залишися!
Дай згорю у цих рідних очах...
Не повіриш... Погляд твій не змінився.
Такий само, як в повторах і снах...
Розумію ж, від себе не дітись...
Доля, як вирок, вперше смуток пила.
Безсумнівно, час і змужнів вже, і виріс...
А від себе я знов не втекла!
Хоч далеко по відстанях - близько до серця.
Я щодня переходжу по отруєних стрілах. До уламків "колись".
Блукаючи по Душі. Пам'ятаючи Щастя...
Цілий світ шкереберть, як тебе знов зустріла!
28.08.11 23.30
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308087
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.01.2012
автор: Аліна Шевчук