Розплелись, розсипались, розпались,
Наче коси, вересневі дні.
Ми з тобою ще не накупались,
А вже грає осінь у вікні.
Віднесла вода ласкаві зорі.
Що все літо кликали в ріку,
З птицями на білій крутогорі
Горобину пробуєм гірку.
...Може б, нам полинути у вирій –
За літами молодості вслід.
Тільки крила в пoзолоті щирій
Важко піднімати на політ.
Я тобі зимові дні сріблясті
Заплету в сивіючу косу;
Тільки зорі, викупані в щасті,
З моря я назад не принесу.
- Ой, не треба зорі повертати,
Хай вони засвітяться вночі,
Як над морем будуть пролітати
Журавлині стомлені ключі...
Розплелись, розсипались, розпались,
Наче коси, вересневі дні.
Ми з тобою ще не накупались,
А вже грає осінь у вікні...
Дмитро Павличко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307798
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2012
автор: Mavr