Уже ніде не цінять простоту,
І почуттів відвертих, не лукавих…
І брудом називають чистоту,
І розум розпинають для забави.
Лише купюри володіють всім,
За булаву тримаються злодії.
І не лякає їх небесний грім,
Бо їх цікавлять лиш земні події…
Уже і доброта із моди – геть!
І жалість – то для слабаків нещасних…
І щирість світлу вже сконала смерть,
У маски нарядився світ прекрасний!
Та щось від того радості нема…
Не тішать ні купюри – їх все мало!
Нудьга ховає очі жартома,
І порожнеча у серцях запала…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307669
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2012
автор: Лілія Ніколаєнко